Аваскулярний (асептичний) некроз таранної кістки це важке хронічне прогресуюче захворювання, яке розвивається внаслідок порушення кровопостачання таранної кістки, що призводить до омертвіння ділянки кістки та її поступового руйнування. Захворювання супроводжується болями в ділянці гомілковостопного суглоба, порушенням функції цього суглоба та значним зниженням якості життя пацієнта.
Таранна кістка це особлива кістка, про яку можна сказати, що це найміцніша, найгірше кровопостачаєма і найгірше іннервована кістка скелета людини. В силу цих особливостей некроз таранної кістки проявляється поступово. У пацієнта з'являється дискомфорт у ділянці гомілковостопного суглоба у вигляді незначних періодичних ниючих болів, виникнення яких пацієнт пов'язує з тим, що «підвернув ногу». Через деякий час, іноді через 5-6 місяців, іноді через рік-півтора, біль у суглобі посилюється і стає постійним. Пацієнти починають накульгувати на хвору ногу і починають приймати знеболювальні ліки.
Найбільша неприємність цього захворювання полягає в тому, що воно практично ніколи не виявляється на початкових стадіях, коли його можна вилікувати малою кров'ю. Пояснюється це тим, що при звичайному рентгенологічному обстеженні жодних змін, які б вказували на наявність мертвої кісткової тканини в області таранної кістки, не виявляється. В результаті пацієнту ставиться діагноз, який жодним чином не торкається стану таранної кістки. Перші ознаки некрозу таранної кістки можуть бути виявлені тільки при МРТ обстеженні і при детальному і цілеспрямованому аналізі МРТ-зрізів таранної кістки в різних режимах. Рентгенологічні та КТ ознаки некрозу таранної кістки починають з'являтися тоді, коли ділянки омертвілої таранної кістки починають лізуватися (розсмоктуватись), і в кістки з'являються порожнини, або змінюється форма таранної кістки внаслідок її руйнування.
У розвитку аваскулярного некрозу таранної кістки провідну роль відіграють два фактори – травма області гомілковостопного суглоба та неправильне навантаження на таранну кістку. У літературі серед факторів, що сприяють розвитку аваскулярного некрозу таранної кістки називають зловживання алкоголем, тривале вживання гормональних препаратів та цукровий діабет.
Лікування некрозу таранної кістки складний та тривалий процес. Зазвичай використовують PRP-терапію, ударно-хвильову та магнітотерапію, призначають ліки, що покращують кровообіг, виконують декомпресуючу тунелізацію таранної кістки, мозаїчну остеохондропластику. Але, на жаль, результат такого лікування один. Некроз таранної кістки продовжує прогресувати і все закінчується інвалідизуючою операцією – артродезуванням (замиканням) гомілковостопного суглоба, в результаті якої рухи в суглобі припиняються. У деяких клініках Європи та США з метою збереження рухів у гомілковостопному суглобі виконувались операції з протезування цього суглоба, але через велику кількість ускладнень та невдач від цієї операції практично відмовилися.
Закономірно постає питання: «Що, аваскулярний некроз таранної кістки це вирок і уникнути інвалідності не можливо?».
Ні. Це не так.
Для того щоб вилікувати аваскулярний некроз таранної кістки необхідно вирішити три завдання. Перше, необхідно відновити кровообіг у ділянці некрозу таранної кістки. Друге, створити умови для відновлення кісткової тканини таранної кістки. І, третє, треба нормалізувати навантаження на таранну кістку. Вирішення цих трьох завдань дозволить створити умови для вилікування аваскулярного некрозу таранної кістки та збереження гомілковостопного суглоба.
Нами було розроблено технологію етапного хірургічного лікування аваскулярного некрозу таранної кістки, яка дозволяє вирішити ці три завдання. Ця технологія поєднує у собі три технології. Для відновлення кровопостачання таранної кістки ми використовуємо тильну артерію стопи (судинна технологія). Для відновлення відмерлої ділянки таранної кістки ми здійснюємо трансплантацію стовбурових клітин або трансплантацію ділянки власної кістки пацієнта (трансплантаційна технологія). Для нормалізації навантаження на тарану кістку ми виконуємо клиноподібну резекцію великогомілкової кістки (ортопедична технологія).
Вперше ця технологія була застосована у 2007 році у пацієнта із практично повним некрозом блоку таранної кістки. На щастя, форма таранної кістки в нього була повністю збережена. Через 6 місяців після завершення лікування кісткова структура блоку таранної кістки повністю відновилася, а ще через півроку пацієнт зміг користуватися своїм гомілковостопним суглобом. У наступні роки ця технологія була успішно використана у 72 пацієнтів. У всіх цих пацієнтів аваскулярний некроз таранної кістки було повністю ліквідовано. У жодного з них не виникла необхідності в артродезуванні (замиканні) гомілковостопного суглоба і тільки у 5 збереглися незначні обмеження рухів у гомілковостопному суглобі.
Клінічні приклади
У дівчини був діагностований аваскулярний некроз таранної кістки. Консультувалася в різних медустановах, в тому числі в Німеччині.
Пропонували виконати операцію з видалення мертвої ділянки кістки та артродезування (замикання) гомілковоступневого суглоба, після якої ніяких рухів у суглобі не було б.
Ми здійснили відновне оперативне лікування з використанням клітинних технологій (стовбурових клітин).
Через шість місяців після операції кісткова структура таранної кістки повністю відновилася. Болі що турбували раніше в суглобі повністю пішли, рух в гомілковостопному суглобі відновилися в повному обсязі.
Жінка звернулася до нас з приводу аваскулярного некрозу правої таранної кістки. У 2018 році отримала осколковий перелом правої таранної кістки. У Київському інституті травматології пацієнтці було виконано остеосинтез перелому. Після операції зберігалися сильні болі в області гомілковостопного суглоба. Через 8 місяців після операції у неї був діагностований аваскулярний некроз таранної кістки і запропоновано виконати артродез гомілковостопного суглоба. Пацієнтка консультувалася в клініках Бельгії, Австрії, Німеччини та США і у всіх клініках їй пропонували виконати артродез суглоба або поставити штучний суглоб і говорили про те, що нормально вона ходити вже не зможе.
При обстеженні у пацієнтки був виявлений тотальний некроз блоку таранної кістки і відсутність хрящової тканини. Пацієнтці було запропоновано розроблене нами етапне оперативне лікування з васкуляризацією таранної кістки і використанням стовбурових клітин. Лікування було розпочато практично через рік після виявлення аваскулярного некрозу кістки.
Через сім місяців після трансплантації в області некрозу сформувалася нова кісткова тканина. Болі повністю зникли, і пацієнтка почала розробляти рухи в гомілковостопному суглобі і поступово навантажувати ногу. В подальшому ми двічі виконали введення стовбурових клітин в порожнину суглоба, що створило умови для формування хрящової тканини.
В даний час пацієнтка ходить самостійно, руху в суглобі відновилися практично в повному обсязі, болів в суглобі немає.
До нас звернулась дівчинка 24 років з діагнозом аваскулярний некроз правої таранної кістки. Уперше цей діагноз був виставлений 2 роки тому. З приводу некрозу Аліна була прооперована в спеціалізованому медзакладі де їй буда виконано операцію: остеохондральну пластику ділянки некрозу таранної кістки. Але відновлення тканин таранної кістки не відбулося і пацієнтці запропонували здійснити артродез гомілкостопного суглобу («замкнути» суглоб). Вона відмовилася від цієї операції, тому що не хотіла у 24 роки бути інвалідом.
При обстеженні нами було виявлено наявність дефекту внутрішнього кута правої таранної кістки, значний внутрішньокістковий набряк, який свідчив про значну зону омертвіння таранної кістки та порушення навантаження таранної кістки.
Нами було виконано етапне хірургічне лікування Аліни. На першому етапі хірургічного лікування було виконано резекцію некротизованої ділянки таранної кістки с кісткову аутотрансплантацією та васкуляризацією цієї області. На другому етапі було зроблено корекцію осі навантаження таранної кістки.
Через 7 місяців з початку лікування таранна кістка повністю відновилась и Аліна змогла повноцінно користуватися своїм правим гомілкоступневим суглобом.
При обстеженні через 2,5 роки після операції таранна кістка повністю інтактна (нормальна). Рухи в гомілкостопному суглобі в повному обсязі. Пацієнтка веде активне життя, вийшла заміж та планує завагітніти.
До нас звернувся чоловік 61 року з діагнозом аваскулярний некроз правої таранної кістки. Це звернення було повторне. Раніше він звертався 3 роки тому, але від запропонованого оперативного лікування він відмовився. Всі ці роки він звертався до різних фахівців, які проводили йому різні види консервативного лікування: внутрішньосуглобове введе PRP та гіалуронової кислоти, ударно-хвильову терапію та ін. Але незважаючи на лікування болі в правому гомілкостопному суглобі тільки збільшувались, що значно обмежувало можливість пацієнта до переміщування.
При обстеженні нами було виявлено наявність некрозу зовнішньо-заднього кута правої таранної кістки, внутрішньокістковий набряк та порушення навантаження правої великогомілкової кістки та правої таранної кістки.
Пацієнту було виконано етапне хірургічне лікування. На першому етапі хірургічного лікування було зроблено корекцію осі навантаження великогомілкової та таранної кістки. На другому етапі ми виконала видалення омертвілої ділянки таранної кістки с кісткову аутотрансплантацією та васкуляризацією цієї області.
Через 1 рік з початку лікування таранна кістка повністю відновилась, ніяких болів у правому гомілкоступневим суглобом Володимир не відчуває. Володимир зміг відновити активний спосіб життя.
