Аваскулярний (асептичний) некроз головки стегнової кістки це важке хронічне прогресуюче захворювання, що розвивається в результаті порушення кровопостачання головки стегнової кістки, яке супроводжується вираженим больовим синдромом, омертвінням ділянки головки стегнової кістки та її поступовим руйнуванням, значним порушенням функції кульшового суглоба та суттєвим зниженням якості життя пацієнта.
Захворювання супроводжується вираженими болями в ділянці кульшового суглоба. На початкових стадіях захворювання головка стегнової кістки зберігає свою форму. На пізніших стадіях відбувається руйнація головки та її деформація, що призводить до розвитку вторинного артрозу кульшового суглоба. Хвороба вражає переважно молодих людей віком від 20 до 50 років. І кількість пацієнтів віком від 20 до 30 років останніми роками неухильно зростає.
За літературними даними як пусковий фактор розвитку аваскулярного некрозу головки стегнової кістки може виступати безліч факторів: травми області кульшового суглоба, зловживання алкоголем, тривале використання гормональних препаратів, венозний застій, жирова емболія, підвищення згортання крові та ін. Згідно з нашими дослідженнями, у всіх обстежених пацієнтів з аваскулярним некрозом головки стегнової кістки мало місце порушення осьового навантаження стегнової кістки, що в свою чергу призводило до неправильного навантаження на головку (як не дивно, але в жодному з джерел нам не зустрілося згадки про порушення осьових навантажень при аваскулярному некрозі голівки стегнової кістки). Причому 93,5 % пацієнтів (87 з 93 обстежених нами пацієнтів) мали лише порушення осьового навантаження, і виявити будь-які інші пускові фактори нам не вдалося. У 4,3% (4 пацієнти) приблизно за 5-7 місяців до появи перших больових відчуттів у ділянці кульшового суглоба були різні інфекційні захворювання з підвищенням температури тіла більше 38º протягом 3-7 днів, а у 2 пацієнтів (2,2%) в анамнезі був тривалий прийом гормональних препаратів.
Відповідно до існуючих стандартів лікування, на початкових стадіях аваскулярного некрозу головки стегнової кістки виконують декомпресуючу тунелізацію головки стегнової кістки, призначають болезаспокійливі та судинорозширюючі препарати. Але, на жаль, ефективність такого лікування не висока і в переважній більшості випадків захворювання прогресує і зрештою все завершується протезуванням кульшового суглоба.
Ортопеди Європи та США єдині у своїй думці, що результати ендопротезування при аваскулярному некрозі головки стегнової кістки неможливо оцінити як задовільні, особливо в молодих пацієнтів, т.к. у них протягом життя потрібна неодноразова заміна ендопротезу та з кожною заміною протезу якість життя пацієнта знижується. Тому необхідний пошук нових підходів до лікування аваскулярного некрозу головки стегнової кістки, які б дозволили зберегти пацієнтам свій власний суглоб.
З 2002 року в літературі почали з'являтися повідомлення про успішне використання стовбурових клітин при лікуванні 1-2 стадій аваскулярного некрозу головки стегнової кістки. На превеликий жаль, у нашій країні пацієнти з 1-2 стадіями аваскулярного некрозу головки стегнової кістки звертаються до ортопедів дуже рідко. Це пояснюється несвоєчасною діагностикою цього захворювання та, відповідно, неадекватним лікуванням. Як правило, всі вони починають лікуватися у невропатолога, який діагностує у них остеохондроз попереково-крижового відділу хребта та проводить відповідне лікування. І лише через 6-8 місяців після безуспішного лікування (болі в ділянці кульшового суглоба зберігалися) пацієнтів направляють на МРТ обстеження області кульшового суглоба і там виявляють аваскулярний некроз головки стегнової кістки, але вже не 1-2, а, як правило, 2-3 стадії. При цих стадіях у головці стегна вже формується кісткова порожнина, а в деяких випадках починається деформація головки. При таких ситуаціях звичайна декомпресія області некротичного вогнища та запровадження суспензії стовбурових клітин вже неефективна.
Нами було розроблено технологію двоетапного хірургічного лікування аваскулярного некрозу головки стегнової кістки з використанням стовбурових клітин. Згідно до цієї технології здійснюється хірургічне видалення ділянки мертвої кістки з головки стегна і трансплантація в цю ділянку стовбурових клітин, а також хірургічна корекція осьового навантаження стегнової кістки. Для успішного виконання цих хірургічних маніпуляцій було розроблено та запатентовано набір спеціальних хірургічних інструментів. Після проведення етапного хірургічного лікування відбувається нормалізація навантаження на головку стегнової кістки, відновлюється кровообіг у головці та в ділянці некрозу формується нова кісткова тканина. Все це сприяє відновленню пошкодженого кульшового суглоба та його повноцінному функціонуванню.
Ця технологія була успішно застосована у 57 пацієнтів. У всіх цих пацієнтів були збережені власні кульшові суглоби.
Клінічні приклади
Пацієнт Володимир 32 років, звернулася зі скаргами на болі в ділянці правого кульшового суглоба,
які були пов’язані з аваскулярним некрозом голівки правої стегнової кістки. Діагноз «некроз голівки стегнової кістки» пацієнту було поставлено майже 2 роки тому. Проводили консервативне лікування, але результату отримано не було. В голівці почала формуватися порожнина і пацієнту було запропоновано протезування кульшового суглобу. Так як Володимир на той час був старшим помічником капітану великого сухогрузу, заміна суглобу на ендопротез означала списання його на берег та завершення морської кар'єри. Тому за рекомендацією знайомого, який раніше лікувався у нас, Володимир звернувся до нас.
При обстеженні поряд з некрозом зовнішньо-верхньої ділянки голівки стегнової кістки у пацієнту було виявлено значне відхилення всередину діючої на стегно сили, ще призводило до перенавантаження капсули суглобу, порушення навантаження самої голівки та погіршення її кровопостачання. При зборі анамнезу захворіння зв слів пацієнта якихось травм правого кульшового суглобу не було. Єдине, що могло призводити до мікротравматизації суглобу була любов пацієнта до гри у волейбол, яким у дитинстві він займався полупрофесійно.
Володимиру нами було виконане відновне етапне хірургічне лікування з застосуванням аутологічних стовбурових клітин та корекцією осі навантаження правої стегнової кістки.
Через 6 місяців після оперативного лікування голівка правої стегнової кістки повністю відновилась, діюча на стегно сила була направлена вздовж осі навантаження стегнової кістки, болі в кульшовому суглобі зникли. Володимир зміг вести активне життя. А ще через 5 місяців він зміг відновити свою роботу у якості старшого помічника капітана.
Через 3 роки після лікування ніяких жалоб на правий кульшовий суглоб у Володимира не було і він готувався до виходу в море вже у якості капітана.
Пацієнтка Тетяна 52 років, звернулася до нас з приводу аваскулярного некрозу голівки лівої стегнової кістки. Цей діагноз їй був виставлений півроку тому и одразу було запропоновано здійснити ендопротезування кульшового суглобу. Від цієї операції пацієнтка відмовилася. Незначні ниючі болі в лівому кульшовому суглобі у Тетяни були майже постійно, а під час ходьби ці болі значно посилювалися, тому вона повинна була постійно приймати знеболюючі медикаменти.
При обстеженні на МРТ зрізах відмічалось наявність початкових явищ аваскулярного некрозу голівки стегнової кістки які проявлялися у вигляді значного внутрішньокісткового набряку та ділянки формування некрозу в голівці, вираженого синовіту кульшового суглобу. При рентгенологічному обстеженні відмічалось значне зміщення всередину від осі навантаження сили, яка діє на стегнову кістку, та зміщення голівки стегнової кістки назовні.
Враховуючи, що явища некрозу голівки стегнової кістки буди на початковій стадії Тетяні була виконана операція спрямована на корекцію навантаження стегнової кістки та декомпресуюча остеотрепанація шийки та голівки стегнової кістки.
Постійні болі в ділянці лівого кульшового суглобу зникли на наступний день після операції.
Через 6 місяців після оперативного лікування, коли пацієнтка почала повністю навантажувати ліву нижню кінцівку, болі в лівому кульшовому суглобі біли відсутні, значно збільшився об’єм рухів в суглобі.
Через 1 роки після лікування ніяких жалоб на лівий кульшовий суглоб у Тетяни не було. Тетяна вела активне життя, багато рухалася. При МРТ обстеженні в голівці лівої стегнової кістки відмічалося відновлення кісткової тканини голівки, ніяких явищ синовіту не спостерігалось. На рентгенограмах діюча на стегнову кістку сила йшла вдовж осі навантаження, голівка стегнової кістки знаходилася в правильному положенні.
