Лікування артрозу кульшового суглоба (коксартрозу)

Артроз кульшового суглоба (коксартроз, деформуючий артроз кульшового суглоба, остеоартроз кульшового суглоба) – це хронічне, постійно прогресуюче захворювання кульшового суглоба, при якому в тканинах суглоба (капсульному апараті, кістковій та хрящовій тканинах) развиваються дегенеративно-дистрофічні зміни, що призводять до постійного болю, деформації суглобових поверхонь та значного обмеження руху в суглобі.

Перед усим необхідно відмітити, що артроз кульшового суглоба став значно «молодшим». Якщо 20-30 років назад діагноз «артроз кульшового суглоба» ставили обличчям у віці 50 років і старше, то останнім часом все частіше цей діагноз ставиться людям у віці до 40 років. Захворювання починається задовго до того, як на рентгенограмах з’являються характерні ознаки артрозу. В переважній більшості випадків першими симптомами захворювання являються болі, котрі можуть бути як в області крижової кістки, так і в області великого вертлюга або передньої поверхності суглоба. Часто пацієнти цей біль описують як м’язевий, що посилюється під час ходіння та бігу, і пов’язують його з остеохондрозом хребта. Тому, як правило, пацієнти звертаються до невропатолога, який назначає лікування остеохондроза. В результаті цього лікування біль зникає, проте згодом знову з’являється. Часто пацієнти самостійно повторюють курс медикаментозного лікування або звертаються до мануальних терапевтів, остеопатів, проходять курс фізіотерапевтичного лікування. Так продовжується до тих пір, поки на рентгенівських знімках кульшового суглоба не з’являються ознаки артрозу, і тільки після цього ставиться діагноз артрозу кульшового суглоба і починається його лікування. Назначаються знеболюючі та протизапальні препарати, хондропротектори, медикаменти, що мають у своєму складі гіалуронову кислоту і т.д. Групою німецьких вчених було проведено вивчення ефективності консервативного (медикаментозного) лікування артрозу кульшового суглоба. Результати цих досліджень виявилися достатньо неочікуваними. Автори прийшли до висновків, що не один із медикаментозних препаратів, які використовуються у лікуванні артрозу кульшового суглоба, не має істотного впливу на стан суглоба. Так, ці медикаменти полегшують стан пацієнта, зменшуючи больовий синдром, але вони не сприяють відновленню кісткової та хрящової тканин суглоба. Тому будь-яке консервативне лікування необхідно розглядати як паліативне (симптоматичне), яке не дозволяє пацієнтам уникнути протезування суглоба. Відсутність очікуваного ефекту від медикаметозного лікування пов’язана з тим, що воно не усуває причину виникнення артрозу кульшового суглоба.

В основі розвитку будь-яких дегенеративно-дистрофічних змін тканин лежить тривала гіпоксія. Кровопостачання головки кульшового суглоба здійснюється судинами, які проникають в неї через капсулу суглоба та круглу зв’язку. Капсула суглоба дуже щільна, кріпиться до шийки стегнової кістки та влаштована таким чином, що під час звичайних рухів вона практично не напружується. Така анатомічна особливість капсули суглоба дозволяє зберегти просвіт судин під час ходіння та бігу. У ряді випадків, коли шийка стегнової кістки зміщується догори або донизу. Відбувається напруження капсули суглоба та просвіт судин зменшується. Якщо це зміщення відбувається короткочасно, наприклад, махи ногою назовні або всередину, то звуження судин також відбувається короткочасно та кровопостачання головки не страждає. Проте при постійному напруженні капсули суглоба, навіть незначному, просвіт судин, що проходять в капсулі, зменшується і у головки кульшового суглоба починається недостатність кисню та поживних речовин. І в результаті в головці починають розвиватися дегенеративно-дистрофічні зміни. Основною причиною напруження капсули кульшового суглоба являєтся неправильний розподіл осьового навантаження на суглоб. Найчастіше це пов’язано з відхиленням площини суглобів, що розміщені нижче, у зовнішню або внутрішню сторони, рідше, зі зміщенням шийково-діафізарного кута. Як правило, ці відхилення з’являються ще у дитячому віці. Проте через дуже великі компенсаторно-пристосувальні можливості зростаючого організму зміни площини суглобових кінців кісток ніяк себе не проявляють. І тільки у віці 15-20 років, в залежності від вираженості кута деформації, проявляються перші симптоми: незначний періодичний біль в ділянці суглоба, проте на них рідко звертають увагу.

Лікування артрозу кульшового суглоба достатньо складне та тривале, воно залежить від стадії захворювання. Найбільш ефективне лікування на початкових стадіях. Тому важливо своєчасно встановити діагноз. Як вже було написано раніше, на ранніх стадіях артрозу ні при рентгенологічному, ні при КТ та МРТ обстеженнях ніяких змін зі сторони головки стегнової кістки не відмічається. При МРТ-обстеженні ділянки кульшового суглоба спостерігається набір так званих «малих симптомів»: незначний синовіт суглоба та незначні зміни у місці прикріплення ряду м’язів, що оточують суглоб. Але практично завжди на ці малі симптоми не зертають уваги, особливо у пацієнтів до 30 років. Рекомендують обмежити фізичне навантаження, схуднути, можливо пропити протизапальні препарати. А саме при цьому стані   проведення правильного лікування дозволяє встановити артрозний процес і домогтися його регресу.

При лікуванні артрозу кульшового суглоба ми використовуємо оригінальний (розроблений нами) комплекс консервативних та хірургічних лікувальних заходів, який дозволяє здійснити корекцію осьових навантажень на кульшовий суглоб, створити умови для покращення кровопостачання головки стегнової кістки, відновлення кісткової та хрящової тканин і запобігання ендопротезування суглоба. Як і будь-яке інше реконструктивно-відновлювальне лікування, наше лікування має ряд обмежень і, перед усім, це обмеження стосується стану форми головки. В тих випадках, коли головка стегнової кістки зберігає свою форму, наше лікування являється ефективним і дозволяє уникнути протезування. Проте, якщо головка стегнової кістки сильно деформована, то вибір один – це протезування кульшового суглоба. Тому, якщо ми починаємо лікування на більш ранніх стадіях артрозу, то очікуємо на кращий результат.

Результати нашого лікування

Дівчина звернулася зі скаргами на постійні болі в області кульшових суглобів, які посилюються під час ходьби. 
Болі з'явилися 2 роки тому.

Консультувалася в різних медичних установах, де був поставлений діагноз: «Артроз обох кульшових суглобів 1 стадії» і призначено консервативне лікування з рекомендаціями протезування кульшових суглобів при посиленні болю в суглобах.

При обстеженні в нашому центрі у пацієнтки було виявлено значне відхилення осі навантаження обох кульшових суглобів, і дегенеративні зміни з боку приводить м'язів стегна.

Пацієнтці була виконана оперативна корекція осьового навантаження правого тазостегнового суглоба. Через 3 місяці після операції больові відчуття в області суглоба перестали турбувати. Протягом 2-х років після операції, больові відчуття в суглобі не турбували.

Хлопець звернувся до нас зі скаргами на болі в області правого кульшового суглоба і виражену кульгавість на праву ногу.

В анамнезі — дисплазія правого кульшового суглоба. У вісімнадцять років йому запропоновали виконати протезування правого кульшового суглоба. 
Але в день, коли була запланована операція, лікар порекомендував не робити заміну суглоба, а пошукати альтернативні способи лікування (рекомендація гідна поваги).

При обстеженні ми виявили:
- значне скорочення шийки правої стегнової кістки з грибовидню деформацією голівки, шийково-діафізарний кут в межах 130°
- вкорочення правої нижньої кінцівки до 5 см
- вальгусна деформація гомілки.

Ми провели етапне оперативне лікування — на першому етапі виконано подовження правої стегнової кістки, а на другому — усунена вальгусна деформація гомілки.

Дані операції дозволили максимально можливо відновити осьове навантаження правої нижньої кінцівки, що дозволило усунути больовий синдром в області правого кульшового суглоба. Після завершення лікування голівка стегнової кістки стала більш округлою, що сприяло збільшенню обсягу рухів в суглобі.

Нині (два роки після завершення лікування) пацієнт ходить без кульгавості, болі в області кульшового суглоба відсутні, він відчуває себе повноцінною людиною. Працює адміністратором і практично весь день проводить на ногах.